У цій статті ми розповімо про кілька видів пам’яті та про те, чому кожна з них важлива для правильного сприйняття світу.
Зазначимо, що ми перерахуємо лише базові види пам’яті, оскільки є чимало концепцій, частина яких ще остаточно не вивчена. Наведені нижче види пам’яті є загальновизнаними з наукової точки зору.
Робоча пам’ять
Робоча пам’ять – це система обмеженої ємності, яка дозволяє зберігати інформацію короткий час і по суті служить чимось подібним до вузла тимчасового зберігання для подальшої обробки. Але це не просто посередник і не щось марне. Так, наприклад, робоча пам’ять необхідна для поточної розумової діяльності, як-от рішення логічних завдань і усвідомлення складної інформації.
І не варто плутати робочу пам’ять із короткочасною, про яку йтиметься далі. Якби не було в тебе робочої пам’яті, ти просто не зміг би вирішувати інтелектуальні завдання в даний момент.
Короткочасна пам’ять
Короткочасна пам’ять – це місце, схоже на робочу пам’ять, але концептуально відмінне від неї. Це щось на кшталт оперативної пам’яті комп’ютера, куди інформація надходить як із процесора, який обробляє дані реальному часі, і з жорсткого диска. Тільки в даному випадку інформація йде з робочої та довготривалої пам’яті. Якби не було в тебе короткочасної пам’яті, ти міг би забути про будь-які спроби запам’ятати хоч щось. Саме тому люди, які страждають на хворобу Альцгеймера та інші порушення мозку, що викликають погіршення роботи короткочасної пам’яті, забувають все, що зробили нещодавно, хоча можуть добре пам’ятати давні події. До речі, тривалість зберігання інформації в короткочасній пам’яті незначна лише близько 20 секунд. Вже приблизно за 30 секунд спогад практично стирається, і саме тому ти не можеш знайти ключі, якщо машинально кинув їх на полицю. Раніше вважалося, що у короткочасній пам’яті одночасно могло зберігатися від 5 до 9 елементів, але сучасні дослідження показують, що це число обмежено 4-5 об’єктами.
Довготривала пам’ять
Довготривалу пам’ять часто сприймають як своєрідний жорсткий диск, де зберігаються дані, і коли тобі потрібно, ти дістаєш із неї інформацію, але це не так. Насправді довгострокова пам’ять є частиною підсвідомості та потенційно може зберігати інформацію необмежену кількість часу. Інформація у довготривалу пам’ять потрапляє після того, як вона буде кілька разів повторена. Тобто для формування нових зв’язків необхідне рутинне запам’ятовування, і лише деякі люди здатні записувати в довгострокову пам’ять дані, які були осмислені ними лише один раз. Це, мабуть, один із найважливіших видів пам’яті. Навіть за втрати короткочасної пам’яті особистість зберігає свою цілісність. Але якщо відбувається втрата довгострокової пам’яті, особистість може змінитися аж до формування нової.
Семантична пам’ять
Семантична пам’ять – це та пам’ять, яка необхідна для використання мовних засобів і дозволяє зберігати загальні знання про себе та навколишній світ. Це щось подібне до великої енциклопедії, де записані різні факти від назви предметів до дат, запам’ятовуваних тобою під час уроків історії. При цьому семантична пам’ять не записує емоційні реакції і є лише сховищем сухих даних без спотворення вражень. Втрата такої пам’яті призводить до того, що людині складно згадати як складні факти, а й деякі слова. До речі, саме вона задіяна у випадках, коли ти не можеш згадати слово, а потім згадуєш його, перебираючи в голові літери.
Процедурна пам’ять
У процедурній пам’яті зберігаються дані, що використовуються на підсвідомому рівні. До таких даних належать, наприклад, уміння зав’язувати шнурки, гра на музичному інструменті, керування автомобілем. Щоразу, коли ти перемикаєш швидкість в автомобілі, не помічаючи цього, насправді ти застосовуєш неусвідомлено процедурну пам’ять. Це і є та сама область, що відповідає за машинальні дії.
Дані записуються в процедурну пам’ять після повторення складних дій доти, доки вони не будуть на кшталт рефлексів. Якби не було цієї пам’яті, тобі доводилося б щоразу, коли ти зав’язуєш шнурки, застосовувати свої логічні та аналітичні можливості, щоб визначити, як саме потрібно це зробити.
Епізодична пам’ять
Епізодична пам’ять зберігає в собі дані про пережиті тобою події та їх контекст. Якщо простіше, то вона зберігає час, місцезнаходження, пов’язані емоції та інші знання, пов’язані з певною інформацією. Ця пам’ять, наприклад, застосовується, коли ти відчуваєш почуття ностальгії та згадуєш події давно минулих днів. Завдяки епізодичній пам’яті ти можеш подорожувати в часі, прокручуючи спогади, як у плеєрі.
Крім того, ця пам’ять дозволяє шляхом фантазії спроектувати себе у майбутньому, представивши щось, що ще не відбулося, і навіть відчути це. Якби ти втратив епізодичну пам’ять, то, як мінімум, не зміг би згадати, де і коли відбулися певні події.
Сенсорна пам’ять
Це та область, яка відповідає за відчуття, що переживаються завдяки наявності органів чуття. Інформація в цю пам’ять надходить лише із сенсорних систем. Цю пам’ять можна віднести до довгострокової, проте для запам’ятовування інформації не потрібно повторювати дію кілька разів. Вміст сенсорної пам’яті, як і робочої, безпосередньо доступний свідомості, проте він на відміну робочої не може бути змінено.
До сенсорної пам’яті відносять такі види пам’яті.
Зорова. На цей вид пам’яті припадає 80% інформації, що передається в мозок і зберігається в довгостроковій пам’яті. Саме тому ми, намагаючись згадати щось, бачимо це насамперед як візуальні образи.
Слухова. У слуховій пам’яті зберігаються всі звуки від голосів до гучних шумів. Крім цього, за допомогою слухової пам’яті ти можеш розпізнавати мову серед багатьох інших звуків, а також визначати локалізацію звуку в просторі.
Нюхальна. За допомогою нюхової пам’яті мозок реєструє стимули, пов’язані із запахами та, як і у випадку зі слуховою пам’яттю, може розпізнати певні аромати серед інших. Нюхову пам’ять також можна віднести до довготривалої і для запам’ятовування інформації не потрібно повторення.
Смакова. Цей вид пам’яті активується у випадках, коли щось стосується рецепторів у твоєму роті. До речі, поширена хибна думка, що за спогади, наприклад, про вершковий смак торта, відповідає смакова пам’ять, але це не так. Смакова пам’ять зберігає інформацію про солоність, солодощі і таке інше. За відтінки на кшталт тих же вершків чи копченостей відповідає нюхова пам’ять. Досить уявити щось, що ти вже пробував, щоб відчути фантомний смак мовою.
Тактильна. Це пам’ять, яка формується за допомогою взаємодії з нервовими закінченнями. У тактильній пам’яті зберігається інформація про відчуття форми об’єктів, їх текстуру, температуру та інші параметри. Причому ці спогади настільки сильно пов’язані з емоційною реакцією, що спогад про дотики коханої людини можуть спричинити приплив теплих емоцій, а негативні думки на кшталт порізу листом паперу призвести до фантомних болів.
Просторова. Ця пам’ять відповідає за відчуття простору навколо, від довжини, ширини та висоти до характеристик місцевості. Завдяки їй ми пам’ятаємо свої відчуття, коли перебуваємо в тому чи іншому положенні тіла, на різній місцевості тощо.
Будь-які порушення сенсорної пам’яті ведуть до втрати повноти картини, особливо якщо йдеться про базові області, такі як зорова і слухова пам’ять.
